Корінь аїру 25 г

Лепеха болотна, також відома як пахучий лепеха або лепеха корінь, являє собою рослину з яскраво вираженим запахом і кислувато-пряним смаком.

Ця рослина має довгу історію використання. У давні часи її часто укладали на підлоги хат і церков у селах під час святкування Трійці. На Сході лепеху досі широко використовують як приправу в сушеному та меленому вигляді.

Вважається, що лепеху було внесено на територію України татаро-монголами в XIII столітті та турками в XV столітті. Він також був популярний в Індії, Стародавній Греції та Римі.

Відомий лікар і вчений Авіценна у своїх працях згадує афродизіакальні властивості аїру, зазначаючи, що він сприяє посиленню сексуального потягу. Ці властивості відображені і в сучасному застосуванні його ефірної олії.

Лікувальні властивості лепехи також відомі. Корінь цієї рослини має чудові дезінфікуючі властивості і може використовуватися для зміцнення ясен і очищення порожнини рота. Екстракти з кореня застосовують у зубних еліксирах, порошках, пастах, а також у парфумерії та виробництві лікерів.

У медицині корінь лепехи використовують як зовнішньо, так і внутрішньо. Він допомагає за неприємного запаху з рота, стоматитів, пародонтозу, гнійних ран, виразок, а також у разі різних порушень функцій травної системи, діючи як противиразковий, жовчогінний і сечогінний засіб. Лепеху можна використовувати окремо або в складі різних медичних зборів.

Застосування лепехи включає різні форми. Для внутрішнього застосування можна приготувати настій із сухих кореневищ, приймаючи по 1/4 склянки 3-4 рази на день за 30 хвилин до їди. Настоянку на 40% спирті або горілці вживають по 1/2 чайної ложки 3 рази на день перед їдою.

Для зовнішнього застосування можна використовувати настій із сухих кореневищ для спринцювання 2 рази на день, а також настій для полоскання ротової порожнини, приготований з 1 чайної ложки сухих кореневищ на 300 г окропу, настоюючи протягом 2 годин.